Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року Справа № 910/10868/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Ходаківської І.П.суддівСибіги О.М., Фролової Г.М. (доповідача) за участю представників:позивачаШекера С.В., дов. від 06.05.15 Харченко О.В., дов. від 06.05.15відповідачаЗемницький Д.П., дов. від 16.03.15 Савельєва М.В., дов. від 05.02.15розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Мультіплекс-Холдинг"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.03.15у справі№910/10868/14 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Блокбастер-Київ"доПублічного акціонерного товариства "Мультіплекс-Холдинг"простягнення 1 169 754,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Блокбастер-Київ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Мультіплекс-Холдинг" про стягнення основного боргу у розмірі 1 321 545,65 грн, з яких: заборгованість з орендної плати за Договором оренди нежилого приміщення від 20.08.2009 у розмірі 1 195 031,53 грн., інфляційні втрати у розмірі 65017,43 грн., 3% річних у розмірі 39 086,37 грн., пеня у розмірі 22 410,31 грн. Позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 1043240,26 грн., інфляційні втрати у розмірі 65017,43 грн., 3% річних у розмірі 39086,37 грн., пеню у розмірі 22 410,31 грн. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди щодо сплати орендних платежів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.07.2014 у справі №910/10868/14 (суддя Смирнова Ю.М.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 (судді: Михальська Ю.Б. - головуючий, Тищенко А.І., Отрюх Б.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Мультіплекс-Холдинг" на користь Публічного акціонерного товариства "Блокбастер-Київ" заборгованість у розмірі 1043240,26 грн., пеню у розмірі 22410,31 грн., 3% річних у розмірі 39086,37 грн., інфляційні втрати у розмірі 65017,43 грн. та судовий збір у розмірі 23 395,09 грн. Судові рішення мотивовані, зокрема, тим, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Мультіплекс-Холдинг" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права. Заявник, зокрема, зазначає, що відповідно до актів звірки взаєморозрахунків по оплаті орендної плати та інших платежів за договором оренди нежилого приміщення від 20.08.2009 будь-яка заборгованість відповідача перед позивачем відсутня. Крім того, як зазначає заявник, на виконання умов договору оренди відповідачем було внесено на рахунок позивача гарантійний платіж у розмірі 1221709,00 грн., які позивач частково зараховував в рахунок оплати орендних платежів. Скаржником надані також додаткові пояснення до касаційної скарги.

Позивач просить здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Публічне акціонерне товариство "Блокбастер-Київ" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Блокбастер-Київ". В підтвердження вказаних обставин заявником надано копію протоколу №1 від 05.01.2015 загальних зборів учасників (засновників) товариства, протоколу №3 від 05.01.2015 позачергових загальних зборів акціонерів товариства, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та копію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю"Блокбастер-Київ", зареєстрованого 09.04.2015.

Частиною 1 статті 25 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання щодо здійснення заміни позивача - Публічного акціонерного товариства "Блокбастер-Київ" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю"Блокбастер-Київ".

В судовому засіданні 28.05.15 оголошувалась перерва відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України на 04.06.15 о 9 год. 20 хв.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 20.08.2009 між Відкритим акціонерним товариством "Блокбастер-Київ", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Блокбастер-Київ", (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мультіплекс-Холдинг", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Мультіплекс-Холдинг", (орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування (оренду) нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 5 949,00 кв.м, що складають 18/100 частин від нежилого будинку (літ. А), розташованого за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 34-В. Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою С.М. та зареєстровано в реєстрі за № 2572. Орендар зобов'язується використовувати приміщення виключно для отримання прибутку від таких видів діяльності: кінотеатральної діяльності, продажу квитків на кіносеанси, торгівлі напоями, у тому числі алкогольними, продуктами харчування, в тому числі табачними виробами та супутніми товарами у кафе та барах, що будуть розміщені у межах приміщення, рекламної діяльності у приміщенні (п. 2.1 Договору та Додаток № 2 до договору). Згідно з пунктом 3.1. договору за користування приміщенням орендар сплачує на користь орендодавця орендну плату. У пункті 3.5.1. договору сторони погодили, що до 01 жовтня 2009 року орендар сплатить орендодавцю мінімальну місячну орендну плату за останні два календарних місяці користування приміщенням у розмірі 1 018 090,83 грн., крім того ПДВ - 203 618,17 грн., разом з ПДВ - 1 221 709,00 грн. (далі, Гарантійний платіж). При цьому, сторони домовились, що орендодавець має право задовольнити за рахунок Гарантійного платежу будь-які грошові вимоги (або інші вимоги, які підлягають грошовій оцінці), що випливають з цього Договору, у тому числі щодо погашення заборгованості орендаря зі сплати орендної плати, штрафних санкцій, передбачених договором, відшкодування шкоди, завданої приміщенню, тощо. У випадку задоволення грошових вимог орендодавця за рахунок Гарантійного платежу, орендодавець зобов'язується письмово повідомити орендаря про таке задоволення, його підстави та розмір, після чого орендар протягом 10 (десяти) банківських днів, з моменту отримання повідомлення від орендодавця, зобов'язується доплатити орендодавцю різницю між розміром Гарантійного платежу та сумою, на яку були задоволені вимоги орендодавця, так, щоб розмір Гарантійного платежу, який знаходиться у орендодавця, відповідав розміру орендної плати за останні календарні місяці користування приміщення. Відповідно до пункту 16.6 договору за порушення термінів здійснення платежів, передбачених цим договором, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент сплати неустойки, за кожен день прострочення. Пунктом 14.2. Договору передбачено, що Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації та діє до 01.10.2023 включно.

Також судами установлено, що 31.05.2010 та 31.07.2012 позивачем та відповідачем були укладені договори про внесення змін до договору оренди від 20.08.2009, які посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою С.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1070 та № 1830.

Відповідно до пункту 2.1. Договору про внесення змін травня 2010 року на виключення із загального правила про розмір орендної плати та порядок її оплати, встановленого в пункті 3.4, пунктах 3.5.3-3.5.7 Договору, сторони прийшли до згоди, що починаючи з 01.02.2011 місячна оренда плата буде складати 16% від загального обороту орендаря, зміст та склад якого визначено у пункті 2.3. цього Договору про внесення змін, окрім того ПДВ, але в будь-якому разі не менше 541 666,67 грн., крім того ПДВ - 108 333,33 грн., разом з ПДВ - 650 000,00 грн., що станом на момент підписання цього Договору без врахування ПДВ за національним курсом НБУ (9,71221 Гривні за 1 Євро) складає суму еквівалентну сумі 55 771,72 Євро.

Пунктом 2.1. Договору про внесення змін від 31.07.2012 встановлено, що на виключення із загального правила про розмір орендної плати та порядок її оплати, встановленого в пункті 3.4, пунктах 3.5.3-3.5.7 Договору та пункті 2.1. Договору про внесення змін від 31.05.2010 сторони досягли згоди, що починаючи з 01.07.2012 місячна орендна плата буде складати 16% (шістнадцять відсотків) від загального обороту орендаря, зміст та склад якого визначено у пункті 2.3. цього Договору про внесення змін, окрім того ПДВ, але в будь якому разі не менше 545 893,60 грн., крім того ПДВ- 109 178,71 грн., разом з ПДВ - 655 072,32 грн., що станом на момент підписання цього Договору без врахування ПДВ за національним курсом НБУ (9,788 Гривні за 1 Євро) складає суму еквівалентну сумі 55 771,72 Євро.

Згідно з пунктами 2.2. Договорів про внесення змін від 31.05.2010 та від 31.07.2012 орендна плата на кожний наступний календарний місяць дії Договору, починаючи з 01.02.2011 (згідно Договору про внесення змін від 31.05.2010) та починаючи з 01.08.2012 (згідно Договору про внесення змін від 31.07.2012) підлягає індексації за відповідними формулами, зазначеними у вказаних пунктах.

Відповідно до пунктів 2.4. Договорів про внесення змін від 31.05.2010 та від 31.07.2012 орендар зобов'язується, починаючи з 01.02.2011 згідно Договору про внесення змін від 31.05.2010 та, відповідно, з 01.07.2012 згідно Договору про внесення змін від 31.07.2012, щомісяця не пізніше другого вівторка місяця, за який сплачується орендна плата, сплачувати орендодавцю мінімальну орендну плату в сумі, визначеній в пунктах 2.1. з урахуванням умов пунктів 2.2. (індексація орендної плати) цих Договорів про внесення змін, а також через кожні три місяці, що минуть з 01.02.2011 згідно Договору про внесення змін від 31.05.2010 та, відповідно, з 01.08.2012 згідно Договору про внесення змін від 31.07.2012 (далі, звітний квартал), до першого вівторка місяця, наступного за звітним кварталом, проводити доплату орендної плати в сумі різниці між потрійною сумою мінімальної орендної плати, визначеної в пунктах 2.1. з урахуванням умов пунктів 2.2. Договорів про внесення змін, та сумою, що дорівнює 16% від загального обороту орендаря, а згідно з Договором про внесення змін від 31.07.2012 й суборендарів, за звітний квартал. Під різницею сум, сторони розуміють різницю перевищення суми, що дорівнює 16% від загального обороту орендаря й суборендарів за звітний квартал над потрійною сумою орендної плати, визначеної в пунктах 2.1. з урахуванням умов пунктів 2.2. Договорів про внесення змін.

У будь-якому випадку розмір орендної плати за звітний квартал (кожні три місяці, що минуть з 01.02.2011 згідно з Договором про внесення змін від 31.05.2010 та відповідно з 01.08.2012 згідно з Договором про внесення змін від 31.07.2012) не може бути меншим за суму мінімальної місячної орендної плати за звітний квартал, визначеної у частині першій пунктів 2.1. договорів про внесення змін, з урахуванням умов пунктів 2.2. Договору про внесення змін від 31.07.2012.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Публічного акціонерного товариства "Блокбастер-Київ" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Мультіплекс-Холдинг" 1043240,26 грн. заборгованості зі сплати орендних платежів, а також інфляційних втрат у розмірі 65017,43 грн., 3% річних у розмірі 39086,37 грн., та пені у розмірі 22 410,31 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Кодексу унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 628 Кодексу визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Кодексу).

Відповідно до частини 3 статті 653 Кодексу у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Статтею 759 Кодексу унормовано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з частиною 1 статті 762 Кодексу за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частина 5 цієї статті).

Дослідивши матеріали справи, господарські суди попередніх інстанцій установили, що у липні, серпні, вересні, жовтні 2011 року, лютому, березні, квітні 2013 року та лютому, березні, квітні 2014 року 16% загального обороту відповідача були меншими за розмір мінімальної орендної плати, встановленої в пункті 2.1 Договорів про внесення змін, у зв'язку з чим, позивачем за вказані місяці було виставлено відповідачу рахунки-фактури на сплату орендної плати виходячи з суми мінімальної орендної плати з урахуванням індексації, передбаченої Договорами про внесення змін.

При цьому судами установлено, що за період липень-жовтень 2011 року, лютий-квітень 2013 року та лютий-квітень 2014 року відповідачем зобов'язання зі сплати передбаченого Договором розміру орендної плати виконано не в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість зі сплати орендної плати за вказаний період у розмірі 1043240,26 грн. Доказів про зворотнє відповідачем не надано.

За приписами статті 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Кодексу).

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 Кодексу).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, господарські суди установили факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати орендних платежів та також визнали обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Заперечення відповідача щодо відсутності заборгованості у зв'язку з зарахуванням позивачем Гарантійного платежу в рахунок погашення орендних платежів розглянуті та обґрунтовано відхилені судом апеляційної інстанції. Зокрема, дослідивши умови укладеного між сторонами договору апеляційний господарський суд зазначив, що позивач не має права без попереднього повідомлення відповідача здійснювати зарахування Гарантійного платежу в рахунок заборгованості відповідача перед позивачем, у матеріалах справи відсутні будь-які повідомлення про таке зарахування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 Кодексу).

За приписами статті 43 цього Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені заявником в касаційній скарзі, вказаних висновків не спростовують.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судові інстанції дійшли до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято рішення та постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 25, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Здійснити заміну позивача - Публічного акціонерного товариства "Блокбастер-Київ" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Блокбастер-Київ".

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мультіплекс-Холдинг" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.15 у справі №910/10868/14 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий І.Ходаківська

Судді О.Сибіга

Г.Фролова